U-94 (1940)
| U-94 | ||
|---|---|---|
| Підводний човен U-94 зустрічає командувач підводного флоту Крігсмаріне адмірал Карл Деніц. Сен-Назер. Червень 1941 | ||
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 12 червня 1940 року | |
| Виведений зі складу флоту | 28 серпня 1942 року | |
| Сучасний статус | 28 серпня 1942 року затоплений у Карибському морі східніше Ямайки глибинними бомбами літака-амфібії «Каталіна» та протаранений канадським корветом «Оуквілл» | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Американська кампанія Кампанія в Карибському морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
| Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузла (32,8 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузла (14,1 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 230 м | |
| Гранична глибина занурення | 250—295 м | |
| Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44—52 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
U-94 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 9 вересня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 12 червня 1940 року, 28 серпня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
U-94 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких випущено 703 одиниці. З моменту введення ПЧ до строю його командиром став капітан-лейтенант Герберт Куппіш. З 10 серпня 1940 року і до останнього походу у серпні 1942 року, U-94 здійснив 10 бойових походів в Атлантичний океан, посівши сімнадцяте місце серед найрезультативніших ПЧ Крігсмаріне за результативністю ведення підводної війни. Підводний човен потопив 26 суден противника сумарною водотоннажністю 141 852 брутто-регістрових тонни, а також пошкодив ще одне судно (8022 тонни)[2].
28 серпня 1942 року U-94 був виявлений при спробі атакувати конвої TAW 15 біля Гаїті союзним конвоєм, котрий відразу організував полювання на ворожий ПЧ. Літак-амфібія PBY «Каталіна» атакував човен глибинними бомбами, за ним атаку продовжили канадські корвети «Галіфакс» і «Сноуберрі» і нарешті двічі протаранений корветом «Оуквілл». Хал Лоуренс очолив абордажну групу з одинадцяти моряків «Оуквілла» для захоплення човна. Вони висадилися на німецьку субмарину і вдерлися через бойову рубку в середину човна. Тільки два канадці насправді пройшли через люк, і вступили в сутичку з німецьким екіпажем, вбивши двох, коли вони не здалися. Решта екіпажу підняла руки без спротиву. Ледве захопивши судно, канадські моряки зрозуміли, що німці вже почали затоплювати човен, і він почав наповнюватися водою. Канадці залишили U-94, і німецький човен затонув разом з 19 членами екіпажу; «Оуквілл» врятував 26, у тому числі командира ПЧ оберлейтенантом-цур-зее Отто Ітеса.
Капітан-лейтенант Герберт Куппіш (нім. Herbert Kuppisch) (10 серпня 1940 — 29 серпня 1941);
оберлейтенант-цур-зее Отто Ітес (нім. Otto Ites) (29 серпня 1941 — 28 серпня 1942).
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-94. uboat.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.(англ.)
- ↑ The Most Successful U-boats. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Ships hit by U-94. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Stirlingshire. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Wilhelmina. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Empire Statesman. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Florian. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ West Wales. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Rushpool. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Harbledown. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Lincoln Ellsworth. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Ixion. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Eastern Star. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Norman Monarch. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ John P. Pedersen. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Newbury. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Pegasus. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Empire Eland. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ San Florentino. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Empire Hail. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Cayrú. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Hvoslef. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Imperial Transport. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Cocle. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ Batna. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Tolken. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Maria da Glória. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Empire Clough. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Ramsay. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Pontypridd. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
17°40′ пн. ш. 74°30′ зх. д. / 17.667° пн. ш. 74.500° зх. д.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972). (нім.)
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк. Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военно-историческая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Type VIIC [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- U 94 [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Немецкие подводные лодки VII серии
