Тулча

Тулча рум. Tulcea
герб прапор
Тулча
Основні дані
45°11′ пн. ш. 28°48′ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Тульча
Адмінцентр	Tulcead
Столиця для	Тульча  (жудець)
Засновано	1570
Площа	115 км²
Населення	65 624 тис. осіб (2021)
Висота НРМ	30 ± 1 м
Географічна зона	Добруджа
Міста-побратими	Ольборг (1970), Веркендам, Апрілія, Фратта-Полезіне, Ровіго, Амасья, Ізмаїл, Іліо, Шумен, Ольборг (1970), Larnaca Municipalityd (27 травня 2003)
Часовий пояс	UTC+2, UTC+3 (Тульча)
Номери автомобілів	TL
GeoNames	8334861
OSM	↑2367044 ·R (Тульча)
Поштові індекси	820002–820249
Міська влада
Адреса	Strada Păcii nr.20, Tulcea, cod poştal 820033
mayor of Tulcead	Ștefan Ilie
Вебсайт	primaria-tulcea.ro
Мапа
Тулча у Вікісховищі

Тулча (рум. Tulcea) — повітове місто і порт в північній Добруджі (Румунія) над долішнім Дунаєм на Георгіївському гирлі. Населення на 2021 рік становило 65,6 тис. мешканців. Центр жудця Тулча.

Населення

За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 65 624 особи. Національний склад населення міста:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
румуни	49 108	74,8 %
росіяни-липовани	1244	1,9 %
роми	1031	1,6 %
турки	438	0,7 %
українці	278	0,4 %
греки	178	0,3 %
татари	92	0,1 %
німці	37	<0,1 %
угорці	22	<0,1 %
вірмени	21	<0,1 %
болгари	17	<0,1 %
італійці	16	<0,1 %
євреї	8	<0,1 %
албанці	3	<0,1 %
інші народи	45	<0,1 %

Також у місті проживають серби, словаки, хорвати, поляки та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
румунська	51 299	78,2 %
російська	468	0,7 %
турецька	244	0,4 %
ромська	131	0,2 %
українська	108	0,2 %
татарська	55	<0,1 %
грецька	41	<0,1 %
німецька	17	<0,1 %
угорська	16	<0,1 %
італійська	12	<0,1 %
болгарська	6	<0,1 %
вірменська	5	<0,1 %
словацька	3	<0,1 %
русинська	3	<0,1 %
інша мова	41	<0,1 %

Також рідною мовою називали сербську, хорватську, чеську, македонську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням:

Релігія	Кількість осіб	Відсоток
православні	48 971	74,6 %
старообрядці	822	1,3 %
мусульмани	725	1,1 %
римо-католики	227	0,3 %
атеїсти	218	0,3 %
не релігійні	153	0,2 %
баптисти	111	0,2 %
п'ятдесятники	64	<0,1 %
свідки Єгови	57	<0,1 %
агностики	55	<0,1 %
інша релігія	40	<0,1 %
адвентисти	39	<0,1 %
євангелісти	39	<0,1 %
греко-католики	23	<0,1 %
православні (сербська церква)	22	<0,1 %
іудеї	7	<0,1 %
реформати	3	<0,1 %

Також у місті проживають лютерани, євангельські християни, євангелісти аугсбурзького сповідання та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Історія

У 7 ст. до н. е. тут виникла грецька колонія від міста Мілет. Римляни перейменували місто в Егісус.

У 10 столітті у східному передмісті Тульчі існувала столиця імперії Святослава — Переяславець.

У 16 ст. тут побудовано османську фортецю. У 19 ст. місто було важливим торговим містом зерна й риби.

Господарство

Головна риболовецька база країни. Називають «рибною столицею Румунії». Харчова промисловість, судноремонт; виробництво глинозему, виробів з очерету, обробка мармуру. Рибний і торговий річковий порт, судноверф; рибоконсервні заводи і холодильники; будівельна промисловість.

Архітектура, культура

Красива набережна; старовинні торгові ряди. Мечеть Азізіє (1863), синагога. Монумент незалежності (1904). Український ринок. Музеї археологічний, етнографічний, художній (1870 р.), дельти Дунаю (з акваріумом). Народні фестивалі дунайських країн.

Відомі особистості

В поселенні народився:

• Янко Драґанов (1859—1932) — болгарський військовий.

Література

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.